Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка” Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Кафедра автоматизованих систем управління
Mетодичні вказівки до курсового проектування по системному програмуванню для студентів базової вищої освіти за напрямком 07.08.04 “Комп’ютерні науки” та 07.09.27 “Видавничо-поліграфічна справа” Львів - 2004  Методичні вказівки для курсового проектування по системному програмуванню. Методичні вказівки для студентів базової вищої освіти за напрямком 07.08.04 “Комп’ютерні науки” та 07.09.27 “Видавничо-поліграфічна справа”, Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2004 р. Рецензент: Вальковський В.О., д.ф-м.н., проф. Укладачі: Зербіно Д.Д., канд. техн. наук, доц., Цимбал Ю.В., асистент. Відповідальний за випуск: Шпак З.Я. к.т.н., доц. Метою даних методичних вказівок є допомога студентам у підготовці курсового проекту. Курсовий проект – це кваліфікаційна творча робота, яка виконується під час семестру і призначена для систематизації теоретичних знань та закріплення практичних навичок, а також для оцінювання інтелектуального потенціалу студента з даного предмету. Тема для курсового проекту може бути обрана студентом і повинна відповідати напрямку системного програмування. Тема вибирається на початку семестру та узгоджується з викладачем, який буде приймати курсовий проект. Якщо студент не може самостійно вибрати тему, то викладач допомагає йому. Вона повинна мати певний логічний зміст і викликати зацікавлення у студента, який її виконує. Якщо студент не з’являється до викладача для узгодження теми, то курсова робота (або проект) не зараховується. Тема не повинна порушувати існуюче законодавство або повторювати тему, яку виконує інший студент, інакше курсовий проект також не може бути зарахований. Тема обумовлює вирішення певних задач при своєму розкритті. Курсовий проект складається з наступних розділів. Вступ – короткий розділ, в якому аналізується логічний зміст теми проекту та перелічуються задачі, які виникають при її розкритті. Огляд літературних джерел – розділ, в якому досліджуються інформаційні джерела для вирішення поставлених задач. Цей розділ може містити необхідну довідкову інформацію для цих задач. Основна частина складається з декількох підрозділів, яким можна давати окремі назви. Як правило, першим підрозділом є “постановка задачі” – підрозділ, в якому на основі оглянутих літературних джерел обмежуються та уточнюються задачі, вказуються методи їх вирішення, а також вибирається їх послідовність. У наступному підрозділі, як правило, вводиться система понять, яка описує дану тему, а також найбільш загальні концепції та ідеї вирішення. Цей підрозділ може називатись “структура інформаційних зв’язків” або “інформаційно-логічна модель”. Взаємозв’язки між поняттями можуть бути виражені схематично в графічній формі. Кожний зв’язок може представлятись у вигляді змінної або структури даних, які відповідним чином повинні бути описані. Наступний підрозділ містить розв’язок основних задач. В ньому описують алгоритм, текст програми, а також основні змінні та структури даних. Цей підрозділ може називатись “алгоритм розв’язку задачі”. В кінці розділу аналізують контрольні приклади, які демонструють якість та рівень вирішення задач. Висновок – розділ, в якому зроблені підсумки і проаналізована робота в цілому. Цей розділ характеризує загальний інтелектуальний рівень студента. Завершує текст список літературних джерел та додаток з друком основного фрагменту програми. Проект оцінюється по 100 бальній системі. В оцінку входять: Рівень розкриття теми та її складність; Коректність та ефективність виконаної програми; Універсальність рішення; Ретельність оформлення програмної документації і рівень незалежності програмного продукту від програміста, який його створив; Об’єм опрацьованої літератури та використаної довідкової документації; Загальний інтелектуальний рівень студента по даному напрямку. Якщо програма не працює, або не дороблена, ...